Статті

Буває, що на тілі утворюються маленькі «ниточки», які хоч і не болять, проте постійно чіпляються за одяг, бритву чи прикраси. Так виглядають ниткоподібні папіломи. Їх зазвичай не сприймають як проблему, поки ті не запаляться чи почнуть швидко рости.

Ми запитали дерматолога, чим видаляти ниткоподібні папіломи на шиї, і отримали однозначну відповідь. Вибір методу залежить від розміру, кількості утворень та індивідуальних особливостей шкіри. Найбільш ефективним варіантом, як прибрати ниткоподібні папіломи, все ж таки залишаються апаратні методики.

Під час вагітності, при гормональних порушеннях, під впливом стресу або просто влітку в багатьох пацієнтів з'являється хлоазма. Плями виникають несподівано, тримаються стійко і майже не реагують на звичний догляд. Саме це й збиває з пантелику: чи можна взагалі розраховувати на ефективне лікування хлоазми, чи всі дії будуть спрямовані лише на те, що плями стануть на тон світлішими?

У цій статті ми обговоримо лікування хлоазми з урахуванням ризиків, прогнозів та можливостей сучасних підходів.

Невеликі цятки на тілі часто сприймають як косметичний дефект. Ксантома шкіри не болить, не запалюється і може не змінюватися роками. Але саме такі утворення вказують на порушення обміну жирів. Ксантоми на шкірі — це не лише про зовнішній вигляд, а й про здоров'я. Зокрема — про підбір правильного методу усунення дефектів та боротьбу з їх першопричиною. Адже якщо виявлено ксантому, видалення має бути таким, щоб проблема не виникла знову.

Коли виявляється ксантелазма, лікування — це головна тема, довкола якої виникає чимало тривожних думок. І найчастіше пацієнти цікавляться не так тим, як лікувати ксантелазму, як тим, чи небезпечний процес видалення, чи позначиться це на зорі, чи залишаться шрами. І чим довше утворення перебуває на обличчі, тим сильніше це занепокоєння. Ксантелазма локалізується в найпомітнішій і найчутливішій зоні, тому вимагає максимально делікатного підходу.

Іноді на прийомі жінка вперше чує діагноз «фолікулярна кіста» та відчуває розгубленість. Здається, що в організмі з'явилося щось зайве та небезпечне. На практиці ж кіста фолікулярна відноситься до функціональних доброякісних утворень. Як правило, вона з'являється як тимчасовий збій у роботі яєчника, а не як самостійне захворювання. Суть у тому, що при дозріванні домінантний фолікул не розривається, а продовжує накопичувати рідину.

Особливо часто такі зміни бувають у репродуктивному віці — близько 80% випадків. За цим стоїть інтенсивна гормональна регуляція, чутлива до стресів, навантажень та коливань ендокринного фону. Цікаво, що фолікулярна кіста яєчника часто безсимптомна і виявляється випадково на плановому огляді.