Лікування гострого парапроктиту лазером

Лікування парапроктиту

Парапроктит — це запалення жирової клітковини, яка знаходиться навколо прямої кишки. Захворювання зустрічається частіше у чоловіків та вважається одним із найчастіших у практиці проктолога. Парапроктит успішно лікується хірургічними методами, у тому числі із застосуванням малоінвазивних та лазерних технологій. Ігнорувати проблему в жодному разі не можна. При перших симптомах захворювання одразу зверніться за допомогою до фахівця, щоб уникнути небезпечних ускладнень!

Причини парапроктиту

Головною причиною розвитку парапроктиту є бактеріальна інфекція. Патологічні мікроорганізми проникають із порожнини прямої кишки через анальні крипти (пазухи) у параректальну клітковину та викликають її запалення. Потрапляння інфекції у жирову клітковину можуть спровокувати різні чинники.

Парапроктит причини:

• Анальна тріщина;
• Геморой;
• Проктит – запалення слизової прямої кишки;
• Погана гігієна;
• Травми;
• Переохолодження;
• Захворювання товстої кишки (хвороба Крона, коліт, хронічний запор);
• Цукровий діабет.
Записатися на прийом

Симптоми парапроктиту

Симптоми парапроктиту досить різноманітні. Вони залежать від типу патології, розташування запального процесу, причин розвитку та інших факторів.

У більшості випадків парапроктиту зустрічаються загальні симптоми:

• Біль та свербіж в області заднього проходу;
• Поява набряку, припухлості, почервоніння шкіри;
• Дискомфорт під час дефекації;
• Підвищення температури тіла;
• Загальна слабкість.

Гострий парапроктит

Гострий парапроктит – первинна форма захворювання. На цьому етапі запалення розвивається дуже швидко, жирова клітковина навколо прямої кишки інфільтрується, утворюється щільне вогнище. Бактерії швидко руйнують здорові клітини, через що формується гнійна порожнина – параректальний абсцес.

Саме в цій фазі пацієнт відчуває найбільш виражені симптоми: висока температура, пульсуючий і біль, що розпирає, загальна слабкість, іноді може розвиватися блювання.

Гострий парапроктит потребує негайного лікування у хірурга-проктолога через ризик розвитку небезпечних ускладнень:

• Поширення гною;
• Генералізація інфекції (сепсис);
• Проникнення інфекції у сечостатеву систему;
• Формування хронічного парапроктиту.

Гострий гнійний парапроктит може утворитися у будь-якій ділянці жирової клітковини. Найчастіша локалізація — праворуч або ліворуч від прямої кишки, рідше — ззаду, ще рідше — спереду.

Залежно від розташування гострий гнійний парапроктит хірурги поділяють на кілька підтипів, для кожного з яких існує окрема методика лікування.

Підшкірний парапроктит

Найпростіша форма парапроктиту. Абсцес розташований поверхнево, під шкірою, його легко діагностує хірург. Симптоми парапроктиту у разі залежать від тривалості перебігу захворювання. Лікування парапроктиту під шкірою є найпростішим у технічному плані, а період реабілітації — коротшим.

Підслизовий парапроктит

При підслизовому парапроктиті гнійне вогнище безпосередньо примикає до прямої кишки. Хірург може намацати його при пальцевому ректальному обстеженні. Набряк і почервоніння шкіри з'являються при низькому розташуванні гнійника відразу, а при високому через 1-2 дні.

Ішіоректальний парапроктит

Глибокий ішіоректальний абсцес розташовується в клітковині між м'язом, що піднімає пряму кишку і поперечним тазовим м'язом. Причини парапроктиту в такому випадку — це хронічний запор, калові камені, захворювання товстої кишки. Локальні симптоми спочатку виявляються слабо, переважає загальна слабкість, підвищення температури тіла. Діагностика та лікування ішіоректального парапроктиту більш складне.

Пельвіоректальний парапроктит

Найнебезпечніший пельвіоректальний парапроктит зустрічається рідко, складний для діагностики, а для лікування необхідний великий досвід хірурга-проктолога. Гнійник знаходиться високо в жировій клітковині над м'язом, що піднімає задній прохід. Парапроктит пельвіоректальний небезпечний швидким поширенням гною туди, де знаходиться сечовий міхур, нирки, підшлункова залоза, великі судини та нерви. При такому стані є високий ризик сепсису і навіть смерті.

Хронічний парапроктит

“Я вилікував парапроктит, більше лікування не потрібно” — так думає більшість пацієнтів, але, хронічний парапроктит (прямокишковий свищ) — це майже завжди результат перенесеного раніше гострого парапроктиту. Статистика показує, що свищ з’являється у 25-50% пацієнтів після хірургічного лікування абсцесу.

Інші причини парапроктиту хронічної форми:

• Травми;
• Онкологічне захворювання;
• Опромінення тазу з лікувальною метою;
• Хронічні захворювання прямої кишки;
• Інфекційні патології сечовидільної та статевої системи.

При хронічному парапроктиті вміст прямої кишки постійно закидається у свищевий хід, що провокує запалення та інші неприємні симптоми:

• Помірний біль;
• Наявність отвору на шкірі поруч із прямою кишкою;
• Слизові, гнійні, кров'янисті виділення зі свищевого отвору (з піхви);
• Дискомфорт під час дефекації;
• Рідше — підвищення температури тіла, слабкість.

Свищі прямої кишки ділять на кілька видів:

• Повний — повідомлення прямої кишки із зовнішнім середовищем;
• Неповний — свищ сліпо закінчується в параректальній клітковині;
• Внутрішній — зовнішній та внутрішній отвір свища знаходиться у прямій кишці (у жінок свищ може з’являтися у піхві).

Діагностика парапроктиту

Для діагностики парапроктиту проктолог використовує як прості, і складні методики. У більшості випадків діагностика захворювання не становить труднощів для лікаря, але дуже важливо правильно встановити вид та форму патології — це запорука правильного хірургічного лікування.

Обстеження при парапроктиті:

• Опитування та візуальний огляд;
• Пальцеве дослідження прямої кишки;
• Огляд прямої кишки у дзеркалах;
• Трансректальне УЗД;
• У складних випадках – МРТ, КТ та інші методи.

В обов'язковому порядку лікар призначає аналізи крові. Це необхідно, аби оцінити загальний стан пацієнта, скоригувати його показники за потреби.

Як лікують гострий гнійний парапроктит?

Гострий парапроктит чи параректальний абсцес потребує невідкладної медичної допомоги.

Лікування складається з комбінації заходів:

1. Операція — розтин абсцесу та дренування гною назовні;
2. Медикаментозне лікування парапроктиту — антибіотики, протизапальна, загальнозміцнююча терапія;
3. Догляд за раною після операції — перев'язування, обробка порожнини антисептиками до загоєння.

При діагнозі парапроктит після операції пацієнтові відразу стає легше - минає біль, знижується температура тіла. Тривалість реабілітації залежить від виду патології, методу операції, віку та стану пацієнта. У середньому відновлення займає 7-10 днів.

Як лікують хронічний парапроктит?

Лікування парапроктиту в хронічній формі складніше. Завдання хірурга — повністю зупинити патологічний перебіг, щоб не допустити рецидиву захворювання. Існує безліч методів операції, проктолог робить вибір на підставі діагностичних даних.

При видаленні фістули майже завжди накладаються шви (якщо немає сильного запалення), загоєння рани триває від 7-8 днів до 3 тижнів залежно від складності випадку.

Лазерне лікування парапроктиту в Києві

Лазерне лікування парапроктиту — найсучасніша методика в Україні, яка доступна для пацієнтів “Мед Сіті” у Києві. Фахівці нашої клініки володіють технікою лазерної хірургії захворювань прямої кишки на найвищому рівні та регулярно підвищують свою кваліфікацію у найкращих європейських клініках.

Для операції ми використовуємо один із найкращих медичних лазерів італійського виробника DEKA. Лазерне лікування парапроктиту має кілька переваг перед класичною операцією:

• Точніші розрізи;
• Мінімальна травма навколишніх тканин;
• Низька крововтрата;
• Антисептичний ефект лазера;
• Стимуляція швидкого загоєння.

Лікування парапроктиту лазером можливе не у всіх випадках. Можливість лазерного видалення визначає лікар під час консультації, оскільки є різні протипоказання.

Клініка “Мед Сіті” пропонує висококваліфіковану проктологічну допомогу, кращий сервіс та розумні ціни на послуги та операції. Якщо Ви зіткнулися з інтимною проблемою, запишіться на консультацію до спеціаліста “Мед Сіті” за допомогою форми зворотного зв'язку на сайті або по телефону!