Опущення органів малого тазу (пролапс тазових органів)

Пролапсом називають зміщення або випадання органу з його природного положення. Опущення органів малого таза — це зміщення матки, стінок піхви, сечового міхура або прямої кишки нижче їх нормального розташування. Патологія розвивається поступово та викликає постійний фізичний дискомфорт. Вона заважає нормальному повноцінному життю. Сама собою вона не проходить, і згодом зв'язки та м'язи слабшають ще сильніше. Відновити анатомію та повернути звичний комфорт можна на будь-якій стадії. При перших симптомах пролапсу органів малого тазу записуйтесь на консультацію гінеколога в MED CITY.

Содержание:

• Патогенез
• Види пролапсу ОМТ
• Стадії пролапсу органів малого тазу
• Причини опущення органів малого тазу
• Симптоми опущення тазових органів у жінок
• Діагностика
• Лікування пролапсу геніталій
  • Механічне лікування
  • Консервативне лікування
  • Операція при опущенні органів малого тазу
• Профілактика опущення ОМТ
• Поширені запитання
• Список літератури

Патогенез

Органи малого тазу утримуються м'язами та зв'язками. Коли цей каркас розтягується чи травмується, тканини поступово опускаються під власною вагою. У процес можуть залучатися одразу кілька сусідніх органів. Найчастіше проблема виникає після пологів чи в період менопаузи через зміни гормонального фону. При цьому опущення тазових органів у жінок зустрічається і в молодому віці, навіть у тих, хто не народжував. Головне, вчасно помітити зміни та звернутися до лікаря.

Види пролапсу ОМТ

Вид патології прямо залежить від того, який саме орган змістився зі свого природного місця. Внутрішні структури можуть опускатися ізольовано або стягувати за собою сусідні тканини. Є такі види пролапсу геніталій:

• Опущення матки. Шийка і тіло зміщуються по вагінальному каналу.
• Цистоцеле. Ослаблена передня стінка вагіни не утримує сечового міхура, і він провисає в її просвіт.
• Ректоцеле. Задня стінка піхви стоншується, внаслідок чого пряма кишка випинається вперед.
• Опущення купола піхви. Зміщення верхнього склепіння після раніше проведеного видалення матки.
• Повне випадання матки. Орган повністю виходить за межі щілини.

Стадії пролапсу органів малого тазу

Ступінь опущення завжди визначають по відношенню до незайманої пліви. Гінеколог оцінює, наскільки низько опустилася крайня точка органу при огляді та напруженні:

1. Перша стадія — органи опущені, але їхня крайня точка знаходиться вище гіменіального кільця мінімум на 1 см.
2. Друга стадія — крайня точка знаходиться в межах 1 см вище або нижче лінії незайманої пліви. Пролапс тазових органів на цьому етапі відчутний при навантаженнях.
3. Третя стадія — орган виходить за межі гіменіального кільця більш ніж на 1 см, але повністю не випадає.

Ця міжнародна класифікація допомагає швидко визначити тяжкість процесу та вибрати між терапією та операцією.

Причини опущення органів малого тазу

Зв'язковий апарат втрачає міцність через регулярний тиск або пряме пошкодження тканин. Зазвичай до хвороби призводить поєднання одразу кількох несприятливих факторів. У гінекології виділяють такі причини опущення органів малого тазу:

1. Гормональні зміни. Зниження естрогенів у клімактеричний період знижує еластичність зв'язок.
2. Важкі пологи. Розриви, великий плід чи повторні вагітності розтягують м'язи тазового дна.
3. Вроджена слабкість сполучної тканини. Генетична схильність до розтягування зв'язок.
4. Зайва вага. Надлишкова маса створює постійний тиск на тазове дно.
5. Підйом ваги. Тяжка фізична робота або спорт з великими вагами.
6. Високий внутрішньочеревний тиск. Його створює хронічний кашель чи часті запори.
7. Малорухомість. Через відсутність навантаження м'язи слабшають і втрачають тонус.

У поодиноких випадках пролапс ОМТ пов'язаний з онкологією.

Симптоми опущення тазових органів у жінок

На першій стадії симптомів майже немає, тож жінка довго не помічає змін. У міру розвитку деформації прояви стають чіткішими і викликають сильний дискомфорт:

• Відчуття важкості, тиску чи стороннього тіла у піхві.
• Тягнучі болі внизу живота, що віддають у поперек або криж.
• Підтікання сечі при кашлі, сміху чи фізичних навантаженнях.
• Біль та дискомфорт під час статевого акту.
• Запори та труднощі у спорожненні кишечника.
• Нетипові виділення з піхви.

Важливо! Якщо вчасно звернути увагу на симптоми, можна уникнути операції при опущенні органів малого таза.

Діагностика

Діагноз ставлять на гінекологічному огляді. Для оцінки роботи сусідніх органів лікар призначає УЗД ОМТ, аналіз сечі та цистоскопію. При необхідності проводять КТ та уродинамічні тести. Повне обстеження допомагає точно визначити вид пролапсу геніталій і лікування підібрати під нього обґрунтовано.

Лікування пролапсу геніталій

Тактика залежить від стадії, віку та симптомів. Лікування пролапсу геніталій буває безопераційним та хірургічним. На ранніх етапах допомагають вправи та фіксатори, на пізніх — операція.

Важливо! Песарій та вправи стримують розвиток хвороби, але повернути тканини на місце при 3-4 стадії може лише хірург.

Механічне лікування

Використання силіконових песаріїв — першочергово. Лікар підбирає розмір та встановлює песарій у піхву для підтримки органів. Метод підходить пацієнтам, яким тимчасово або повністю протипоказана операція при пролапсі органів малого тазу.

Консервативне лікування

Безопераційні методи ефективні на 1-2 стадіях, коли м'язи ще здатні реагувати на навантаження. Терапія допомагає зміцнювати тканини, відновлювати кровообіг та стримувати опущення. Комплекс включає кілька напрямків:

• Лікувальна фізкультура, у т. ч. вправи Кегеля для зміцнення тазового дна.
• Нормалізація ваги та дієта проти запорів.
• Позбавлення від шкідливих звичок.
• Фізіотерапія.
• Місцеві естрогенні препарати.
• Лазерне омолодження стінок піхви.

Операція при опущенні органів малого тазу

Хірургічні методи лікування пролапсу тазових органів потрібні при 4 стадії або неефективності вправ. Операція повертає органи до їх нормального положення. Хірурги використовують два основні підходи:

1. Пластика власними тканинами. Хірург ушиває та зміцнює ослаблені стінки піхви та фасції.
2. Використання сітчастих імплантів. Встановлення тонкої синтетичної сітки, яка бере на себе роль зв'язок і фіксує органи.

Оперативне лікування при пролапсах тазових органів проводиться через невеликі розрізи або лапароскопічно. Це мінімізує шрами та скорочує реабілітацію. Точна вартість операції при пролапсі геніталій залежить від обраної методики та обсягу втручання. Після корекції пацієнтки швидко повертаються до нормального життя без болю та дискомфорту.

Профілактика опущення ОМТ

Прості звички допомагають зберегти тонус м'язів тазового дна та уникнути проблем у майбутньому. Для профілактики пролапсу геніталій ми рекомендуємо:

• Стежити за вагою та правильним харчуванням.
• Регулярно робити гімнастику м'язів таза.
• Уникати підйому ваги більше 5 кг.
• Вчасно лікувати хронічний кашель та запори.

Діагностувати пролапс тазових органів та пройти лікування можна у клініці MED CITY у Києві. Ми використовуємо сучасне лазерне та ендоскопічне обладнання. Досвідчені гінекологи підберуть індивідуальну програму, щоб відновлення пройшло швидко та без ускладнень. На базі клініки доступні всі варіанти лікування, зокрема операція при опущенні органів малого тазу. Записуйтесь на консультацію — ми допоможемо позбутися проблеми делікатно та ефективно.

Список літератури

1. Abhyankar, P., Uny, I., Semple, K., Wane, S., Hagen, S., & Breeman, S. (2021). Women's experiences of pelvic organ prolapse and its treatment: a qualitative study of primary and secondary care. BMC Women's Health, 21(1), 382.
2. Giarenis, I., & Robinson, D. (2014). Prevention and management of pelvic organ prolapse. F1000Prime Reports, 6, 98.
3. Haylen, B. T., de Ridder, D., Freeman, R. M., Swift, S. E., Berghmans, B., Lee, J., ... & Rizk, D. E. (2010). An International Urogynecological Association (IUGA)/International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for female pelvic floor dysfunction. International Urogynecology Journal, 21(1), 5–26.
4. Maher, C., Feiner, B., Baessler, K., Christmann-Schmid, C., Haya, N., & Brown, J. (2016). Surgery for women with pelvic organ prolapse. Cochrane Database of Systematic Reviews, (11), CD012376.