Тенезми (хибні позиви до сечовипускання та дефекації)

Коли внизу живота раптово виникає гострий спазм з нестримним бажанням випорожнитись, але в туалеті нічого не відбувається, лікарі говорять про тенезми. Цей стан завдає вираженого фізичного дискомфорту та свідчить про те, що слизова оболонка органів малого тазу перебуває у стані сильного подразнення чи запалення. Хибні позиви до туалету не вважають ізольованою хворобою. Вони виступають видимою верхівкою симптомокомплексу при різних порушеннях. Не варто намагатися заглушити спазми знеболюючими, оскільки без усунення причин тенезмів проблема повертатиметься. За перших проявів потрібна повноцінна діагностика. Первинно зорієнтуватися у ситуації допоможе консультація гінеколога, уролога чи проктолога.

Содержание:

• Патогенез
• Причини тенезмів кишечника та сечового міхура
  • Причини тенезмів кишківника
  • Причини тенезмів сечового міхура
• Симптоми хибних позивів у туалет
• Діагностика хибних позивів до сечовипускання та дефекації
• Лікування тенезмів
• Прогноз та профілактика
• Поширені запитання
• Список літератури

Патогенез

В основі цього процесу лежить збій механізму вегетативної регуляції, коли запальний процес спотворює роботу нервових закінчень. Схематично патогенез розвивається по ланцюжку:

1. Запальна реакція слизової. Проникнення інфекції, аутоімунна атака або пряме мікротравмування щільними каловими масами провокують набряк та локальне запалення.
2. Зниження порога чутливості. Рецептори розтягування та болю переходять у стан гіперзбудливості, реагуючи навіть на мінімальну присутність вмісту або на сам факт фізичного набряку.
3. Спотворення подачі сигналів у мозок. Пошкоджені рецепторні зони безперервно надсилають до ЦНС помилкові сигнали про те, що орган критично переповнений.
4. Мускулатурний спазм. Отримавши спотворену інформацію, мозок відправляє команду на негайне спорожнення. Це викликає різке та синхронне скорочення гладкої мускулатури та сфінктерів.

По суті, просвіт фактично порожній, спастична хвиля відпрацьовує «вхолосту». Це супроводжується посиленням болю та болючим відчуттям незавершеності.

Причини тенезмів кишечника та сечового міхура

Хибні позиви до дефекації та сечовипускання супроводжують широке коло патологій, від нешкідливих функціональних розладів до серйозних органічних уражень. Вкрай важливо точно встановити джерело проблеми для ефективного лікування тенезмів.

Причини тенезмів кишечника

У клінічній практиці MED CITY ректальні тенезми найчастіше пов'язані із запаленням нижніх відділів кишківника або систематичними запорами. Якщо останні стають пусковим механізмом, серед провокаторів зазвичай виявляють бідний на клітковину раціон, малорухливий спосіб життя, атонію та прийом деяких ліків (наприклад, деяких антидепресантів). Крім того, тенезми кишечника розвиваються при таких діагнозах:

• запалення в ШКТ — близько 30% людей з виразковим колітом і хворобою Крона відзначають у себе регулярні хибні позиви дефекації;
• хронічні форми проктиту та сигмоїдиту;
• поліпоз та злоякісні новоутворення товстого кишечника;
• дивертикуліт, інфекційний коліт, целіакія;
• запалення гемороїдальних вузлів та парапроктит (аноректальний абсцес);
• постпроменевий проктит;
• СПК — синдром подразненого кишечника;
• порушення моторики ШКТ;
• аноректальні прояви ІПСШ;
• осередки ендометріозу з інвазією у стінку кишки.

Причини тенезмів сечового міхура

Симптоми відображають гіперактивність м'язів-виштовхувачів та спазм сфінктера. Викликати тенезми сечового міхура можуть такі патології:

• камені у порожнині сечового міхура;
• обструкція вихідного отвору;
• гострий і хронічний простатит — поширена причина хибних позивів до сечовипускання у чоловіків;
• запальний процес у піхві;
• пухлини на стінках сечового міхура, у т. ч. онкологія;
• нейрогенна дисфункція сечовидільної системи.

Симптоми хибних позивів у туалет

При ректальній формі хибні позиви в туалет особливо нав'язливі. Відразу після спроби дефекації зберігається стійке відчуття незавершеності процесу, а кал або не виділяється зовсім, або виходить мізерною порцією зі слизом. Симптомокомплекс включає:

• постійні болючі помилкові позиви;
• розпирання та важкість в області прямої кишки або малого тазу;
• гострі тягнучі спазми.

Також можуть з'явитися хибні позиви до сечовипускання, коли урина виходить буквально краплями. При цьому також часто є відчуття незавершеності та болючого спазму. Враховуючи незрілість нервової системи, помилкові позиви до сечовипускання у дітей протікають особливо болісно і вимагають негайної уваги педіатра та уролога.

Іноді до спазмів приєднуються температура, слабкість, метеоризм, діарея чи сліди крові. Це вказує на активний інфекційний чи запальний процес.

Діагностика хибних позивів до сечовипускання та дефекації

Щоб зрозуміти, як лікувати хибні позиви до дефекації та сечовипускання у конкретного пацієнта, лікар складає індивідуальну карту діагностики. До неї можуть входити:

1. Фізикальний огляд — пальпація живота для оцінки тонусу та обов'язково пальцеве обстеження прямої кишки.
2. Аналізи крові — ЗАК, біохімія, рівень С-реактивного білка і т. д.
3. Дослідження калу — копрограма, аналіз на приховану кров та бакпосів.
4. Ендоскопічні методи — колоноскопія, сигмоїдоскопія. Дає можливість побачити слизову оболонку, оцінити ступінь ураження і при необхідності взяти біопсію.
5. УЗД органів малого тазу та черевної порожнини.
6. Комп'ютерна томографія — для візуалізації глибоких тканин у складних випадках.

При урологічних проявах додатково виконують загальний аналіз сечі, УЗД нирок та цистоскопію. Це дає можливість швидко з'ясувати, чому виникли помилкові позиви до сечовипускання у жінок та чоловіків.

Лікування тенезмів

У підході, як лікувати тенезми, на перше місце виходить усунення захворювання, яке викликало подразнення рецепторів. Терапія підбирається під провокатор:

• Якщо виявлено бактерії — потрібен курс антибіотиків.
• При аутоімунних патологіях — кортикостероїди чи імуносупресори.
• При виявленні новоутворень — хірургічне втручання.

В основному ефективна медикаментозна терапія. Вона може включати:

• міотропні спазмолітики;
• нестероїдні протизапальні засоби;
• ректальні свічки з місцевими анестетиками та протизапальними компонентами;
• антихолінергічні засоби для блокади мимовільних скорочень;
• протисудомні препарати при неврологічній природі спазмів.

Коли проблемою є застій калових мас, лікар може призначити проносні засоби або на прийомі прибрати каловий завал. Додатково рекомендована коректуюча дієта.

Прогноз та профілактика

У більшості ситуацій при своєчасному зверненні прогноз сприятливий. Гострі інфекції та запальні процеси усуваються за кілька днів за допомогою правильно підібраної терапії. При хронічних захворюваннях (СПК, хвороба Крона) зусилля лікаря спрямовані на виведення патології в стійку ремісію.

Профілактика зводиться до таких заходів:

• Раціон із високим вмістом харчових волокон (овочі, висівки, зелень).
• Правильний питний режим протягом дня.
• Зведення до мінімуму гострої, пряної, копченої їжі та алкоголю.
• Регулярна гігієна періанальної зони.
• Своєчасне випорожнення.
• Захист малого тазу від переохолодження.
• Використання бар'єрних засобів контрацепції.
• Носіння вільної білизни із натуральних бавовняних тканин.

У клініці MED CITY до вирішення цієї проблеми лікарі підходять системно. Наші фахівці швидко визначать причини та підберуть делікатну схему лікування. Із нами ви спокійно і за короткий термін відновите якість життя і забудете про цю проблему.

Список літератури

1. Rubin, D. T., Ananthakrishnan, A. N., Siegel, C. A., Sauer, B. G., & Long, M. D. (2019). ACG Clinical Guideline: Ulcerative Colitis in Adults. The American Journal of Gastroenterology, 114(3), 384–413.
2. Azeem, A., & Bista, R. (2023). Physiology, Defecation. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.
3. Mueller, K., Karimuddin, A. A., Metcalf, C., Woo, A., & Lefresne, S. (2020). Management of Malignant Rectal Pain and Tenesmus: A Systematic Review. Journal of Palliative Medicine, 23(7), 964–971.
4. Andersson, K. E. (2004). Pathophysiology of Overactive Bladder and Urge Urinary Incontinence. Reviews in Urology, 6(Suppl 1), S11–S19.
5. Ford, A. C., Sperber, A. D., Corsetti, M., & Camilleri, M. (2020). Irritable bowel syndrome. The Lancet, 396(10263), 1675–1688.