Дивертикуліт (дивертикулярна хвороба)

Стінка будь-якого порожнистого органу працює під постійним тиском навантаження. Якщо в якомусь місці тканина втрачає тонус, вона починає випинатися назовні, утворюючи невелику сліпу кишеню. У медицині це називають дивертикулом. Такі структури зустрічаються майже по всьому травному тракту — від стравоходу до товстої кишки. Сам собою дивертикульоз протікає безсимптомно. Людина роками не знає про патологію. Але як тільки всередину потрапляє вміст і застоюється там, розвивається гострий дивертикуліт.

Запалення може торкнутися не лише кишечника. На прийомі ми періодично фіксуємо дивертикул шлунка, а в уролога — дивертикул сечового міхура. Консультація проктолога дає можливість зловити процес у кишечнику на самому початку та обійтися без операції.

Содержание:

• Патогенез дивертикулів кишечника та стравоходу
• Причини дивертикулярної хвороби товстої кишки та стравоходу
• Симптоми дивертикуліту
• Ускладнення
• Діагностика дивертикулу стравоходу та кишечника
• Лікування дивертикуліту
  • Консервативна терапія
  • Хірургічне лікування
• Прогноз та профілактика
• Поширені запитання
• Список літератури

Патогенез дивертикулів кишечника та стравоходу

Механізм розвитку безпосередньо пов'язаний із анатомічною будовою органу. У нижніх відділах шлунково-кишкового тракту працює пульсійний фактор. Через спазми тиск у просвіті різко зростає, і слизова оболонка буквально продавлюється крізь природні дефекти м'язового шару — місця, де проходять живлячі судини.

У грудному відділі все трохи інакше. Дивертикул стравоходу часто формується під дією відразу двох причин:

1. Випинання через високий тиск під час ковтання.
2. Натяг стінки зовні через спайки після минулих запалень у середостінні та лімфовузлах.

За механізмом походження їх поділяють на тракційні, пульсійні та змішані.

Причини дивертикулярної хвороби товстої кишки та стравоходу

М'язовий каркас руйнується поступово. До дефекту призводить комбінація факторів: віку, харчових звичок та порушень моторики. Головні причини дивертикулярної хвороби такі:

• Раціон без рослинної клітковини.
• Сидячий спосіб життя.
• Постійні запори.
• Вікова слабкість сполучної тканини.
• Спазми гладкої мускулатури.
• Хронічні запалення у черевній порожнині: езофагіт, ГЕРХ, спайки.

Із роками ці фактори формують дивертикулярну хворобу товстої кишки, шлунка чи стравоходу.

Симптоми дивертикуліту

Застій вмісту в ізольованій кишені перетворює його на вогнище інфекції. Набряк швидко переходить на сусідні тканини. Тоді виявляються симптоми дивертикуліту:

• Локалізований переймоподібний або постійний біль при дивертикуліті, зазвичай зліва внизу живота або посередині грудини.
• Температура до 37,5-38,5 градусів із ознобом та загальною слабкістю.
• Збої випорожнень — запори, які змінюються проносом, метеоризм.
• Здуття та нудота.
• Симптоми з боку стравоходу: біль за грудиною, труднощі при ковтанні, ком у горлі, відрижка. Рідше — гнильний запах із рота.

Дивертикул прямої кишки та стравоходу може вимагати термінової диференціальної діагностики при наростанні симптоматики запалення. Найчастіше достатньо консервативного лікування. У деяких випадках за відсутності своєчасної допомоги може знадобитися операція при дивертикулі стравоходу та шлунково-кишкового тракту.

Ускладнення

Без лікування дивертикуліт швидко руйнує витончену стінку органу внаслідок запалення. Це несе небезпечні наслідки:

• прорив (перфорація) стінки з розвитком перитоніту;
• гнійний абсцес у навколишніх тканинах;
• внутрішня кровотеча;
• кишкові нориці — проростання в сусідні петлі, сечовий міхур. При діагностиці дивертикулу стравоходу іноді виявляється проростання у бронхи;
• потрапляння їжі до дихальних шляхів при запущеній патології;
• рубцева непрохідність, особливо при дивертикулу кишечника.

Діагностика дивертикулу стравоходу та кишечника

Тип обстеження залежить від локалізації дефекту:

• Щоб виявити дивертикули товстого кишечника, застосовують КТ із контрастом, УЗД черевної порожнини, ЕГДС та колоноскопію.
• Діагностика дивертикулу стравоходу будується на рентгеноскопії з барієм та манометрії.

Важливо! Колоноскопію та ендоскопію в гострій фазі не роблять — високий ризик пробити запалену стінку приладом. Обстеження переносять на 4-6 тижнів.

Лікування дивертикуліту

Схема підбирається виходячи з локалізації дивертикула, важкості стану та наявності ускладнень. Вона обов'язково включає дієту, частіше обмежується медикаментозною терапією. Рідше потрібна операція на дивертикулі кишечника чи стравоходу.

Консервативна терапія

Якщо виявлені дивертикули в кишечнику без ознак прориву, пацієнту призначають курс антибіотиків, спазмолітиків, протизапальні засоби та щадну дієту. Для стравохідних локалізацій використовують антациди та прокінетики, щоб знизити подразнення слизової оболонки.

Хірургічне лікування

Операція потрібна при перитоніті, кровотечах чи частих рецидивах. Якщо консервативне лікування дивертикулу стравоходу не допомагає, проводять планову міотомію або висічення випинання. Іноді лікар рекомендує ендоскопічний розтин перегородки. При важких ураженнях шлунково-кишкового тракту планова операція залишається єдиним правильним рішенням. Це може бути резекція ураженої ділянки із встановленням стоми або первинний анастомоз. У будь-якому випадку лікування дивертикулу кишечника потребує строго індивідуального підходу.

Прогноз та профілактика

Якщо лікування розпочато вчасно, прогноз є сприятливим. Грамотне лікування знімає запалення та запобігає повторним нападам загострень. Для профілактики рекомендуємо:

• пити 1,5-2 л води щодня;
• додати в меню овочі та висівки — 25-30 г клітковини;
• більше рухатись;
• ретельно пережовувати їжу та їсти лише у вертикальному положенні;
• нормалізувати випорожнення.

У центрі MED CITY діагностика та лікування патологій ШКТ проводяться на обладнанні експертного класу. Лікарі нашої клініки підберуть щадну схему або проведуть малоінвазивну операцію. Запишіться на консультацію в MED CITY, щоб пройти обстеження без болю та стресу.

Список літератури

1. Bhatia M, Mattoo A. Diverticulosis and Diverticulitis: Epidemiology, Pathophysiology, and Current Treatment Trends. Cureus. 2023 Aug 8;15(8):e43158. doi: 10.7759/cureus.43158. PMID: 37565180; PMCID: PMC10410187.
2. Bhatia M, Mattoo A. Diverticulosis and Diverticulitis: Epidemiology, Pathophysiology, and Current Treatment Trends. Cureus. 2023 Aug 8;15(8):e43158. doi: 10.7759/cureus.43158. PMID: 37565180; PMCID: PMC10410187.
3. Strate LL, Morris AM. Epidemiology, Pathophysiology, and Treatment of Diverticulitis. Gastroenterology. 2019;156(5):1282-1298. doi:10.1053/j.gastro.2018.12.033.
4. Peery AF, Shaukat A, Strate LL, et al. ACG Clinical Guideline: Management of Acute Diverticulitis. Am J Gastroenterol. 2021;116(9):1731-1748. doi:10.14309/ajg.0000000000001390.
5. Hall J, Hardiman K, Lee S, et al. The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for the Treatment of Left-Sided Colonic Diverticulitis. Dis Colon Rectum. 2020;63(6):728-747. doi:10.1097/DCR.0000000000001679.