X
Клініка лазерної медицини
м.Київ, вул. Павлівська, 26/41 | пн-нд 9:00 - 21:00
-
Запис на прийом
Параоваріальна кіста яєчника – це доброякісне утворення, яке розвивається поруч із яєчником, між листками широкої зв'язки матки. На відміну від функціональних кіст, вона не пов'язана з менструальним циклом і самостійно зникає вкрай рідко. Хоча параоваріальна кіста яєчника зазвичай росте повільно, залишати її без спостереження та лікування не можна, оскільки згодом вона може збільшуватися у розмірах, викликати неприємні симптоми та стати причиною ускладнень.
Записатися на прийомПараоваріальна кіста формується не з тканини яєчника, а з ембріональних залишків придатка яєчника (параофорону), розташованого між листками широкої зв'язки матки. Відповідно, така кіста не бере участі в гормональній активності яєчника, не впливає на овуляцію і не належить до функціональних кістозних утворень [1,2].
Якщо функціональні кісти можуть самостійно регресувати протягом кількох менструальних циклів, параоваріальна кіста не зникає без медичного спостереження [2].
Утворення може розташовуватися з будь-якої сторони малого таза. У нашій клінічній практиці однаково зустрічаються параоваріальна кіста зліва і параоваріальна кіста справа. Локалізація практично не впливає на механізм розвитку захворювання, проте може визначати характер больових відчуттів [3]. Так, параоваріальна кіста лівого яєчника нерідко проявляється дискомфортом або тягнучими болями в лівій здухвинній ділянці, а при правосторонньому розташуванні симптоми можуть нагадувати прояви деяких хірургічних захворювань органів черевної порожнини.
На ранніх стадіях невеликі параоваріальні кісти частіше протікають безсимптомно і стають випадковою знахідкою під час УЗД органів малого тазу. Клінічні прояви зазвичай з'являються зі збільшенням утворення чи розвитком ускладнень [1-4].
Якими симптомами може супроводжуватися параоваріальна кіста:
При діагнозі кіста параоваріальна причини точно встановити неможливо. Вважається, що утворення розвивається з ембріональних залишків придатку яєчника (параофорону), які зберігаються з внутрішньоутробного періоду розвитку. Ріст кісти може відбуватися поступово і не залежить від овуляції чи менструального циклу [2].
У вкрай поодиноких випадках параоваріальна кіста може луснути. Імовірність її розриву чи перекруту ніжки зростає при травмі, інтенсивному фізичному навантаженні чи значному збільшенні утворення [3].
Лікування параоваріальної кісти без операції практикується у випадках, коли утворення невелике, не викликає симптомів та не має ознак ускладнень [1]. У таких випадках лікарі MED CITY рекомендують динамічний нагляд з регулярними гінекологічними оглядами та ультразвуковим контролем. Фахівці періодично оцінюють зміни розмірів кісти та за необхідності визначають показання до хірургічного лікування.
Коли параоваріальна кіста розміри має великі, а симптоми – виражені, виникає ризик ускладнень. У таких випадках пацієнтці може бути рекомендоване хірургічне лікування. Із діагнозом параоваріальна кіста лапароскопія є кращим методом втручання завдяки малій травматичності, мінімальній крововтраті та швидшому відновленню [2]. У середньому лапароскопічна операція триває від 30 до 90 хвилин [3].
На хірургічне видалення параоваріальної кісти ціна формується індивідуально та залежить від рівня медичної установи, обсягу операції, складності клінічного випадку, необхідності перебування у стаціонарі та інших факторів.
Видалення параоваріальної кісти лапароскопією передбачає акуратне виділення та видалення утворення через невеликі проколи зі збереженням навколишніх тканин та функції яєчника [2].
Зазначимо, що у клініці MED CITY проводиться діагностика, динамічне спостереження та визначення показань до оперативного лікування. Якщо пацієнтці потрібна операція, наші гінекологи направляють її до спеціалізованого стаціонару для виконання хірургічного втручання.
Основним методом діагностики параоваріальної кісти є ультразвукове дослідження органів малого тазу. Під час УЗД лікар оцінює розміри, форму, розташування утворення, його вміст та взаємовідносини з яєчником. Для стандартизованого опису утворень придатків та оцінки їх ультразвукових характеристик використовуються сучасні міжнародні рекомендації IOTA та O-RADS [4, 5].
При підозрі на параоваріальну кісту лікування включає консультацію гінеколога, ультразвукову діагностику та динамічне спостереження. На підставі результатів обстеження лікар визначає подальшу тактику ведення, а за наявності показань направляє пацієнтку до спеціалізованого стаціонару для хірургічного лікування.
© Автор статті: Акушер-гінеколог вищої категорії. Кан. м.н. Луценко Олена Вікторівна
Зв'язатися з
Medcity
